Монтаж кабельних та повітряних ліній електропередач

Кабельні та повітряні лінії

Лінія електропередачі з'єднує джерело живлення зі споживачем. Повітряна лінія — це провід, підвішений на ізоляторах між опорами. Кабельна лінія — кабель, прокладений у землі, трубах, каналах або по естакадах.

Повітряна лінія дешевша в будівництві та доступніша для огляду й ремонту, але займає смугу відведення й вразлива до погодних впливів. Кабельна лінія не займає наземного простору й менше залежить від погоди, однак її будівництво дорожче, а пошук пошкодження складніший.

Як виконують монтаж

Будівництво повітряної лінії починають із розмічання траси, влаштування котлованів і встановлення опор. Далі монтують ізолятори та арматуру, розкочують і підвішують провід із заданим тяжінням та виконують заземлення опор.

Кабельну лінію прокладають у траншеї на піщаній підсипці із захистом від механічних пошкоджень, у трубах під проїздами або в кабельних каналах. Будівельні довжини кабелю з'єднують сполучними муфтами, а на кінцях монтують кінцеві муфти для підключення до обладнання.

Після монтажу лінію випробовують: вимірюють опір ізоляції та опір заземлення, перевіряють цілісність жил і фазування. Результати фіксують у протоколах, а фактичну трасу — у виконавчих схемах.

Від чого залежить рішення

Клас напруги, переріз проводу чи кабелю та спосіб прокладання визначають за переданою потужністю, довжиною лінії та умовами траси: забудовою, перетинами з дорогами й комунікаціями, характером ґрунту.